Батькам до уваги

Відповідальність батьків щодо навчання

дитини з особливими освітніми потребами

Згідно чинного законодавства, батьки (або особи, які їх замінюють) є відповідальними за освіту дитини. Так, у Сімейному кодексі України (ст.150, п.2) зазначається, що батьки зобов’язані “піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток” та “забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя” (ст.150, п.3).
У Законі України “Про освіту” вказано про відповідальність батьків за здобуття дітьми дошкільної освіти (ст.11 п.3, ст.55 пп.2, 4), а також про те, що батьки зобов’язані сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання, дбати про фізичне і психічне здоров’я дитини, створювати належні умови для розвитку їх природних задатків, нахилів та здібностей (ЗУ “Про дошкільну освіту” ст.8, п.3; ст.36 п.2).
Закон України “Про дошкільну освіту”, передбачає, що батьки несуть відповідальність перед суспільством і державою за здобуття дітьми дошкільної освіти (ст.9 п.4), за розвиток, виховання і навчання дітей, а також збереження їх життя, здоров'я, людської гідності (ст.8 п.3). Закон також застерігає, що “відвідування дитиною закладу дошкільної освіти не звільняє сім'ю від обов'язку виховувати, розвивати і навчати її в родинному колі” (ст.8 п.2). Закон України “Про загальну середню освіту” також говорить про відповідальність батьків – у здобуванні дитиною загальної середньої освіти згідно стандартів (ст.6 п.5, ст.29 п.2).
Разом з декларацією обов’язків батьків щодо освіти і розвитку дітей у законодавстві вказується на гарантії держави щодо забезпечення права дитини на належне батьківське виховання, яке забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
У разі виявлення фахівцями закладу дошкільної освіти або закладу загальної середньої освіти у дитини труднощів у засвоєнні Базового компоненту дошкільної освіти, або стандарту загальної середньої освіти, вони зобов’язані повідомити про це батьків, оскільки у разі навчання дитини у закладі освіти, його фахівці розділяють з батьками відповідальність за дотримуванні рівня якості освіти (ЗУ “Про дошкільну освіту”, ст.8 п.4, ЗУ “Про загальну середню освіту”, ст.33 п.1).
Для визначення статусу дитини, яка має труднощі у засвоєнні програми, як дитини з особливими освітніми потребами, а також для організації психолого-педагогічної та кореційно-розвиткової допомоги і побудови її подальшого освітнього маршруту в умовах інклюзивного навчання за Законом України “Про освіту” батьки повинні звернутися до Інклюзивного ресурсного центру для отримання комплексної оцінки розвитку дитини і визначення її статусу (ЗУ “Про освіту”, ст.20, п.4, Положення про ІРЦ). Таким чином, законодавчо забезпечено захист права дитини з особливими освітніми потребами на освіту.
Проте не поодинокі випадки, коли батьки відмовляються проходити комплексну оцінку розвитку дитини в умовах Інклюзивного ресурсного центру.
Потрібно зазначити, що Законом України “Про охорону дитинства”, дитина має право на достатній життєвий рівень (ст.8), і батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Якщо батьки ухиляються від виконання своїх обов’язків (у даному випадку – обов’язків щодо забезпечення дитини дошкільною та загальною середньою освітою, і їх перешкоджання вивченню причин відставання і відмова звертатися за комплексною оцінкою розвитку дитини в ІРЦ, що призводить до того, що дитина не може отримати повноцінну освіту) це надає дитині статус “дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах” (ст.1 абз.9). І цей статус тягне за собою проведення низки заходів (соціальне інспектування, соціальна профілактика, згідно Закону України “Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю”, ст.1, а також Закону України “Про охорону дитинства”, ст.4 – про встановлення відповідальності юридичних і фізичних осіб (посадових осіб і громадян) за порушення прав і законних інтересів дитини, заподіяння їй шкоди.)
Згідно cт.35 ЗУ “Про охорону дитинства”, особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону дитинства, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України.
Таким чином, відмова батьків дитини, яка, за оцінкою фахівців ЗДО, відстає у розвитку, не виконує вимоги Базового компоненту дошкільної освіти і потребує психолого-педагогічної та корекційно-розвивальної допомоги, звернутися в ІРЦ за комплексною оцінкою розвитку дитини, вони створюють для дитини складні життєві обставини. Їх бездіяльність порушує права дитини на освіту, достатній життєвий рівень, а також призводить до того, що заклад освіти може звернутися до служби у справах дітей за допомогою у захисті прав дитини.

Згідно Закону України “Про освіту” - батьки дитини з особливими освітніми потребами є учасниками освітнього процесу. Якщо педагогічні працівники змушені проводити засідання без батьків дитини з особливими освітніми потребами, необхідно письмово фіксувати, яких заходів було вжито для забезпечення їхньої присутності. Зокрема, рекомендується вести перелік телефонних; записувати час дзвінка, хто телефонував та з яким результатом; варто зберігати копії всіх листів і повідомлень, направлених батькам з приводу розроблення Індивідуальної програми розвитку, зі стислим описом відповідей. Якщо не вдається зв’язатися з батьками, або вони не відповідають на надіслані додому листи й повідомлення, ретельно занотовуйте дані про візити додому із зазначенням дати, часу, відповідальної особи та підсумків будь-яких розмов стосовно майбутнього засідання. У випадку відмови батьків брати участь у освітньому процесі дитини з особливими освітніми потребами адміністрація може (і повинна, згідно Законодавства) повідомити соціальні служби про ухиляння батьків від своїх обов’язків.

ТОП-20 правил, які допоможуть захистити вашу дитину в інтернеті1. Антивірус і блокування спливаючих віконЦе базове правило дозволяє відфільтрувати велику частину вірусного контенту та шкідливих сайтів. Антивіруси обов’язково мають бути встановлені на кожному комп’ютері та вчасно обновлятись. А для блокування підозрілої реклами та спливаючих вікон можна встановити розширення для браузерів, такі як AdBlock або AdMuncher.2. Особиста інформація завжди має бути прихованоюПоясніть дитині, що не можна ніде публікувати свій номер телефону та адресу, а також назву або адресу школи, друзів чи родичів. Не забудьте також відключити геолокацію на фотографіях, у месенджерах та при додаванні публікацій у соцмережах.3. ЗакладкиПокажіть дітям безпечні сайти, де вони можуть послухати музику, подивитися фільм, скачати гру. Додайте їх в закладки, щоб дитині було зручно знаходити дозволені сайти. Оформіть сімейну підписку на Google або Apple музику та кіно.4. Надійні пароліОберіть надійні паролі, які складно вгадати. Ніколи не використовуйте в паролі імен, прізвищ, дати народження або номера телефону – це занадто просто. Хороший пароль – унікальний та складний. Його довжина повинна бути не менше 15 символів. У ньому потрібно змішати букви та цифри.Обов’язково розкажіть дитині, що паролі не можна давати нікому, крім батьків: навіть кращим друзям.5. Навчіть дитину остерігатися незнайомців, які пропонують подарункиТакі люди часто просять надіслати номер картки батьків, дати домашню адресу або номер школи чи вислати інтимні фотографії в обмін на дорогий подарунок.Поясніть дитині, що інтернет-шахраї – це такі ж небезпечні злочинці. Тільки вони вриваються в будинок не вибиваючи двері, а просто через Інтернет.6. Пояснюйте дитині про безпеку в інтернеті на прикладі реального світуКоли ти заходиш в інтернет з чужого комп’ютера – не забувай виходити зі своїх облікових записів, коли виходиш з кімнати. Аналогія: ти ж не залишаєш двері будинку відчиненими, коли йдеш з дому?Ти ж не станеш розмовляти з незнайомцями на вулиці? Не будеш зустрічатися з ними та йти у якесь потайне місце? Ті ж не розповіси незнайомцям свої секрети і особисту інформацію?Ось і в Інтернеті це ті ж самі небезпечні незнайомці, яким не можна довіряти.7. Дружіть зі своєю дитиною у соцмережахЯкщо дитина публікує фотографії або коментарі, які їй соромно було б показати батькам – ймовірно, що цим записам не місце в інтернеті, де їх можуть побачити інші люди.8. Обговоріть з дитиною всі можливі небезпеки інтернету і план дій на випадок, якщо дитина зіткнеться з проблемоюТут потрібно згадати кібербулінг, секстинг (пересилання особистих фотографій), шахраїв, неприйнятний контент, віруси, шантаж та інше.9. Налаштування приватностіДопоможіть дітям закрити свою сторінку від незнайомців. Відфільтруйте тих, хто може бачити або коментувати фотографії або писати повідомлення вашій дитині.10. Спілкування в ІнтернетіРозкажіть, що додавати людей, яких дитина не знає – небезпечно. За профілем 10-річної дівчинки або симпатичного підлітка-ровесника може ховатися 50-річний злочинець або педофіл. Нехай дитина завжди перевіряє запити на дружбу і ніколи не погоджується на приватний чат з незнайомцем.Також домовтеся, що дитина обов’язково розповість вам, якщо віртуальний друг пропонує зустріч в реальності.11. Відчуття безпекиСкажіть дитині, що якщо побачене в мережі викличе в неї дискомфорт, відчуття небезпеки або тривоги – їй варто одразу закрити веб-сторінку, вимкнути комп’ютер і негайно звернутися до когось з дорослих.12. Особисті та інтимні фотографіїДитина повинна знати, що публікувати, пересилати або продавати особисті фотографії не можна нікому. Поясніть, що як тільки вона висилає свої фотографії хоча б одній людині – ці фото можуть виявитися де й у кого завгодно.13. Якщо тобі погрожують – завжди звертайся до батьківДайте дитині зрозуміти, що ви завжди на її боці. Що в разі проблем до вас можна звернутися за допомогою, а не за порцією моралей і фраз «Я ж тобі казала!». Агресією і залякуванням ви не лише втратити довіру дитини, але й досягнете того, що в разі реальних проблем вона буде боятися звернутися до вас. Нехай дитина завжди розповідає вам про повідомлення, які її налякали або занепокоїли.14. Гроші в інтернетіНавчіть дитину ніколи не розголошувати дані кредитної картки. Поясніть дитині, що робити покупки онлайн можна тільки разом з батьками. Навіть якщо це додаток для смартфону. Деякі оголошення пропонують безкоштовні речі або можуть повідомляти про виграш великої суми. Але насправді вони збирають вашу особисту інформацію або спробують вкрасти ваші гроші.15. Ніколи не відкривай листи, які приходять з невідомих імейлівВони можуть містити віруси або фішингові посилання (коли тобі здається, що ти переходиш за посиланням на цікаву тобі тему, а там виявляються шкідливі програми, програми-шпигуни та інше).16. Стежте за спільнотами, в яких сидить дитинаВ інтернеті існують цілі групи, що нав’язують дитині поведінку, яке може її покалічити. Так звані «групи смерті», «синій кит», «момо», групи анорексії та інші страшні речі втягують дітей в темні ігри. Вони можуть привести до найстрашніших наслідків: нанесення собі (або іншим) каліцтв, жорстокості і навіть до самогубства.17. Не пиши того, про що пошкодуєш пізнішеВажливо, щоб дитина знала та пам’ятала: в інтернеті нічого не можна видалити. Якщо ти пишеш щось – це можна сфотографувати тієї ж миті. І навіть якщо ти потім видалиш пост або коментар – він може залишитися в загальному доступі навічно.18. Тести та додатки з доступом до особистих данихВ інтернеті та соцмережах безліч тестів та додатків. Деякі з них запитують доступ до особистої інформації – до списку друзів, імейлу, номеру телефону або навіть номеру платіжної картки. Попередьте дитину, що проходити такі тести та встановлювати такі додатки небезпечно. Маючи таку інформацію, акаунт можуть запросто зламати.19. Будуйте довірливі стосункиПоговоріть зі своєю дитиною. Переконайтеся, що вона відчуває себе комфортно, звертаючись до вас, коли в неї виникають проблеми в інтернеті.Коли діти дорослішають, стає складніше контролювати їхній час, проведений в інтернеті. Вони носять з собою смартфони будь-де. А ще вони хочуть і потребують певної конфіденційності. Це нормально, оскільки вони стають більш незалежними від своїх батьків.Розкажіть про те, як правильно користуватись сайтами і додатками. Обговоріть небезпеку взаємодії з незнайомцями в інтернеті і нагадайте, що люди не завжди говорять правду. Активна роль в інтернет-діяльності ваших дітей допоможе забезпечити комфортні та безпечні умови користування інтернетом для кожного.20. Останнє та, мабуть, найважливіше – кібербулінгУкраїна – в ТОП-10 країн Європи за поширеністю булінгу серед школярів 11–15 років. За цим показником ми лишаємо далеко позаду не лише Данію чи Норвегію, але й Угорщину з Грецією.За даними дослідження UNICEF Україна 2017 року, 67% дітей стикалися з булінгом (були жертвою або свідком). 

    Що потрібно знати усім батькам, щоб захистити та убезпечити дітей      від педофілів у мережі інтернет?

1. Про повідомлення інтимного характеру діти самі розповідають вкрай рідко, тому завдання батьків – вчасно виявити спілкування у соцмережі дитини з підозрілими людьми, які просять у неповнолітніх фото інтимного характеру можливо з метою подальшого шантажу або особистих зустрічей.

2. Якщо ваша дитина зареєстрована в соціальній мережі, обов'язково поговоріть з нею про безпечну поведінку в інтернеті. Поясніть, чим небезпечне спілкування в соцмережі з незнайомцями, що не бажано викладати інформацію про свій вік, телефон, паролі, місце проживання та навчання, не додавати в друзі незнайомих людей. Навчіть дітей нікому не передавати особисту інформацію, покажіть їм, як блокувати користувачів в соцмережах.

3. Наведіть дитині приклади, коли спілкування виходить за межі дозволеного: якщо невідомі просять фото інтимного характеру або натякають на особисту зустріч. Поясність, що віртуальний друг може виявитися злочинцем і в інтернеті люди не завжди є тими, за кого себе видають. Під фотографією підлітка може ховатися збоченець.

4. Намагайтеся встановити довірливі відносини з сином чи донькою, щоб вони самі розповідали вам про своїх реальних та віртуальних друзів. Слідкуйте, з ким спілкується дитина, на які групи, додатки або спільноти вона підписується. Про свої проблеми та переживання дитина повинна розповідати вам, а не незнайомим людям.

Шановні громадяни! Якщо ви виявили підозрілу переписку вашої дитини з незнайомцем, який пропонує надіслати інтимні фото або просить особисто зустрітися, негайно звертайтеся у найближчий відділ поліції, телефонуйте за номером «102».

Розкажіть про цю статтю своїм родичами, сусідам та друзям, у яких є діти, щоб вчасно захистити їх від сексуальних домагань з боку користувачів мережі інтернет.